Скринька довіри
Куди звертатися у випадку насилля?
Фахівцям важливо знати та надавати інформацію, куди і яким чином звертатися за
допомогою у випадку проявів насильства:
● До поліції за номером 102.
● До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
● До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної
держадміністрацій.
● До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від
насильства.
● До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
● До близької людини.
● На телефони «Гарячих ліній»:
БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ
● Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-
УКРАЇНА»:
0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)
З’явилася в Україні з початку 2013 року. Консультують компетентні у дитячих
питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Тут маленькі українці знайдуть
підтримку та пораду стосовно своїх проблем. Батьки, вчителі та вихователі матимуть
змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей.
Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України,
так і з мобільних усіх операторів.
● Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству
(консультації юриста, психолога, соціального педагога):
0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 – для абонентів
Київстар, Водафон
0-800-500-225 та 116-111
На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна
отримати:
- інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна
звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для
звернення та інше);
- психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у
телефонному режимі);
- правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної
ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).
● Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:
(044) 255-64-50
● Єдиний телефоний номер системи надання безоплатної правової допомоги:
Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та
мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:
1
- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих
обставинах;
- правові консультації;
- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;
- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та
захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби
зв’язку.
СЖО
Складні життєві обставини – обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем (сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість), життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті.
Протягом життя сімʼї стикаються з різними випробуваннями. На жаль, не кожна родина в змозі самостійно вирішити труднощі, які виникають на їхньому шляху.
Сім’я, що перебуває у складних життєвих обставинах – це сім’я, яка втратила свої виховні можливості через виникнення таких умов, що порушують нормальну життєдіяльність одного або кількох членів сім’ї, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно.
Такі сім’ї поділяються на три групи :
-
сім’ї, у яких виникли проблеми через матеріальні труднощі, а саме: внаслідок безробіття, відсутності житла, необхідності лікування членів родини. Особливо гостро ця проблема постає для багатодітних сімей, одиноких матерів (батьків), у сім’ях, де один з батьків втратив працездатність через хворобу, випускників інтернатних закладів, малозабезпечених родин;
-
сім’ї, у яких виникли складнощі через юридичні проблеми, а саме: через необізнаність щодо своїх прав та обов’язків, брак коштів на відновлення документів (прописки, свідоцтва про народження, оформлення аліментів) тощо;
-
сім’ї, в яких виникли психологічні проблеми. Наприклад, з приводу труднощів перехідного віку дитини, при повторному шлюбі матері чи батька, у разі гіперконтролю з боку батьків, незадоволення потреби в спілкуванні, насильства з боку одного з членів родини, бездоглядності дитини.
Причини виникнення складних життєвих обставин:
-
жорстоке поводження з дитиною (недбале ставлення до дитини, її бездоглядність, в тому числі залишення дитини в небезпеці, насильство),
-
насильство в сім’ї, експлуатація дитини, втягування її у жебрацтво або протиправну діяльність, заохочення дитини до споживання алкоголю, наркотичних речовин;
-
залишення дитини без батьківського піклування внаслідок розладу здоров’я батьків, осіб, які їх замінюють, направлення їх на довготривале стаціонарне лікування чи реабілітацію, зникнення батьків, осіб, які їх замінюють, без вісти, їхнє ув’язнення, постійна зміна проживання сім’ї, що призводить до погіршення стану здоров’я дитини, смерть батьків;
-
проживання сім’ї у непридатних для життя умовах, тривалий конфлікт у родині;
-
прояви девіантної поведінки дитини (асоціальної, кримінальної, аморальної, аутодеструктивної – суїцидальної);
-
перебування дитини в екстремальній життєвій ситуації (в зоні міжетнічних чи міжрелігійних конфліктів, аварій, катастроф, збройних конфліктів) тощо. (Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» №4523-ІV від 15.03.2012).
Обставини, що є підставою для взяття на облік:
-
наркотична або алкогольна залежність одного з членів сім`ї;
-
перебування у місцях позбавлення волі одного з членів сім`ї;
-
насильство в сім`ї (або реальна загроза його вчинення);
-
інвалідність батьків або дітей (якщо потребують допомоги);
-
безробіття одного з членів сім`ї, які потребують працевлаштування;
-
сім`ї, в яких існує ризик передачі дитини до закладів для сиріт;
-
сім`ї опікунів та прийомні сім`ї, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (якщо потребують допомоги);
-
діти, батьки яких не займаються вихованням, не створюють умови для утримання і розвитку дитини;
-
діти, у яких відсутні свідоцтва про народження.
Освіта без дискримінації
Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав.
Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для осіб з певної групи відносно можливостей інших груп.
Окрім прямої дискримінації, можливі також такі її форми:
Непряма дискримінація – ситуація, коли формально нейтральні правила, критерії або практика ставлять де-факто особу (осіб) певної меншини у невигідне становище у порівнянні з іншими.
Утиск – небажана для особи (групи осіб) поведінка, метою або наслідком якої є приниження людської гідності за певними ознаками або створення напруженої, ворожої, образливої чи зневажливої атмосфери.
ОЗНАКИ, ЗА ЯКИМИ НАЙЧАСТІШЕ ВІДБУВАЕТЬСЯ ДИСКРИМІНАЦІЯ:Освіта є одним з найпотужніших каналів продукування стереотипів і дискримінації, що найчастіше відбувається приховано. Цей феномен був відкритий наприкінці 60-х років минулого століття, отримавши назву «Прихований» навчальний план». Дискримінація у школі здійснюється саме за його допомогою. Це наче «паралельний» навчальний план, що виникає всюди, де в наукові системи знань «вмонтований» соціальний контекст (тобто, є люди – вигадані персонажі або цілком реальні особи, що мають певний статус, реалізують якусь поведінку, виконують соціальні ролі).
РЕКОМЕНДОВАНІ ДО ПЕРЕГЛЯДУ художні фільми, короткометражні мультфільми і навчальні відео акцентують увагу на різних АСПЕКТАХ НЕРІВНОСТІ Й ДИСКРИМІНАЦІЇ У СУСПІЛЬСТВІ, зокрема в історичному аспекті. Представлені відеоматеріали дають змогу побачити витоки багатьох проблем дискримінації, у тому числі тих, що виникають «на перетині» кількох різних ознак.
ФІЛЬМИ
«Зроблено в Дагенхемі» («Made In Dagenham», США, 2010).
У фільмі йдеться про драматичні події, що відбулися під час страйку 1968 року на автозаводі Ford Dagenham, робітниці якого протестували проти дискримінації за статевою ознакою, вимагаючи рівної платні за працю жінок і чоловіків. Страйк завершився успіхом і уможливив уведення в дію Акту про рівну платню 1970 року.
«Клас» (Естонія, 2007)
Події фільму переносять глядачів у школу Естонії. Йозеп – випускник. Навколишні люди ставляться до нього дуже погано. Однокласники постійно сміються над ним і знущаються. Хлопчик не знає, як з ними можна нормально спілкуватися і досить-таки часто заганяє себе в кут. Глузування тривали до того моменту, поки за Йозепа не заступився один з тих насмішників. До обох хлопців однокласники почали виявляти жорстокість